Dublin — це Ірландія на смак. Гірка, з нотами кави та ячменю, як сухі стаути Guinness; солодка, «медово-ванільна», як купажований віскі Bushmills; солона, як славнозвісне яловиче рагу... Коли львів’яни хочуть ненадовго потрапити в країну пагорбів та узбереж, вони приходять саме сюди — у паб, меню якого повне цих та інших її символів. Тут, на «острові» стін у рудій цеглі та дерев’яних диванів у зеленому покритті, де завжди грає «поп», рок або джаз, кожний миттю перетворюється на ірландця. Як таке можливо? На це є навіть кілька способів.
Отже, метод перший: вибрати розливне пиво якоїсь із «пінних» країн (це не лише Ірландія, але й Німеччина, Чехія...), зокрема «живе», кольору чотирилисника. (Також у меню Dublin є кава з американської арабіки, різноманітні вина, ром тощо.) Метод другий: податися спокусі й замовити стейк, наприклад філе міньйон, курячу печінку, смажену в меді й вині, або, скажімо, свинячі реберця. Метод третій: зайняти з друзями (до семи осіб) столик серед боксерських рукавичок і футбольних м’ячів, і забути про все на світі, крім доленосного матчу...
Як іще можна на один вечір перетворитися на жителя країни лепреконів? Відповідь — у пабі Dublin.