«Корзо» — паб відомий. Уже ніхто не згадає, коли він з’явився на мапі Львова, але всі містяни скажуть: здається, що цей заклад існує стільки само, скільки й вулиця Братів Рогатинців. Ніби вже цілу вічність тут збираються друзі й родичі, щоб випити холодного пінного (у меню здебільшого бочкове пиво). У їхніх кухлях опиняються то стаути з кавово-карамельними нотами, то пільзнери зі смаком горіхів і хліба, то «хвойно-маракуєві» елі... Ці напої для багатьох стають утіхою. Утім, не лише напої: тут на українців чекають як бар, так і кухня.
Навіть серед тих «диваків», які приходять сюди не по пінне (для таких гостей тут є кава, вино, віскі тощо), немає нікого, хто не любив би страв цього закладу. Не диво: пригощає паб «Корзо» так, що завжди хочеться попросити ще порцію. У меню — бургери з яловичиною, різноманітні ковбаски (за рецептами з Мюнхена, Нюрнберга, Зальцбурга...), млинці з печерицями... Крім того — лавина закусок: від смаженого сиру до свинячих вушок.
З такою їжею й такими напоями тут, серед рекламних плакатів, пивних етикеток і чорно-білих світлин на жовтих стінах, гості забувають про турботи. Найшвидше ця «амнезія» настає вечорами спорту й мистецтва, традиційні для пивних закладів. Тоді місто збирається за масивними столами з натурального дерева, щоб подивитися футбольний матч або послухати живу рок-музику..
Тоді паб «Корзо» нагадує: дещо у Львові — вічне.