Trattoria da Domenico — це дрібка історії. Культурна столиця здавна була магнітом для різноманітних народів. Її вулицями ходили поляки й угорці, у її кам’яницях жили татари та євреї, на її ринках торгували турки й австрійці... От і Доменіко Андреоллі, швейцарець з італійським корінням, на початку XIX ст. оселився в одному з місцевих пасажів. Львів’янам цей європеєць подарував першу в місті кондитерську, але тут, у тій самій будівлі, його згадують не солодощами. Замість них у ресторані печуть піцу, варять домашню пасту, подають вина до брускет... Одно слово, шанують італійські традиції!
Це місце справді нагадує траторії, що працювали в часи швейцарця-кондитера. На столиках із натурального дерева тут лежать строкаті скатертини, на цегляних стінах висять дзеркала в ажурних рамах, на побіленому каміні стоять вази з лавандою... Що уважніше гості розглядаються довкола, то більше помічають деталей. Там — венеційські маски серед свічок і ламп, там — вітражі в дверях і фігурки амурів, там — квітчасті подушки на вінтажних лавах...
У такому порталі в минуле час сповільнюється, щоб кожний гість Trattoria da Domenico міг розтягнути задоволення. Від чого? Від уже згадуваних піц і пасти — із солодким хором креветок або солоним квартетом сирів (пармезан, горгонзола...). Від ризото — з ніжністю телятини чи білих грибів. Від шоколадного фондану із запашним лате, світлого пива з пікантним салямі, настоянок, як-от лимончело...
Від страв і напоїв, завдяки яким Trattoria da Domenico у Львові люблять усі.