YOKI — це подорож. Той самий шлях, який кожний львівський самурай проходить тут, у ресторані готелю RIUS, по-своєму. Одним дорогою трапляються вишукані роли. У цих стравах копчений лосось, «димно-вершковий» на смак, поєднується із солоним чорнилом каракатиці чи солодкою креветкою темпура. Другі роблять зупинку, щоб «підзарядитися» смаженим рисом, гострим від соусу том’ям, або пряною локшиною вок із тофу. Треті беруть із собою королев будь-якого столу — хрустку качку по-пекінськи й ніжну устрицю... І все це — під музику, яку диджеї грають тут майже щодня!
Кодекс YOKI твердить: не існує нічого, крім бажань гостя. Чого ж бажає гість, крім їжі й танцювальної музики?
По-перше, краси. От чому заклад справедливо можна назвати витвором мистецтва. Під стелею тут — бамбукові «зарості»; поруч — циліндричні лампи, від яких ідуть металеві обручі, подібні до кіл на воді. Біля столиків — декоративні пальми й інші живі рослини. За пультом диджея — горельєф (скульптура на стіні) із зображенням дракона... У ресторані є навіть власний «дзен-сад» — великі камені, на яких тримається комунальний стіл (їхні верхівки прорізають покришку).
По-друге, спокою, як в азійських чайних. От чому в меню YOKI опинилися і солодко-гірка матча, з її нотами землі й трав; і «півниково-бузковий» улун; і пуер із «деревним» смаком... Такі напої тут особливо приємно ділити з коханими й друзями за столиками, відокремленими перегорожами з бамбуку.
По-третє, розмаїття напоїв, міцніших за еспресо. От чому ресторан тішить не лише винною картою (від просеко до к’янті й навіть шампанського) чи колекцією віскі, зокрема японського. Ні, головні зірки барного прилавка — коктейлі: авторські (що буде, якщо поєднати джин, бузковий сироп і чай анчан?) та класичні, з алкоголем і без...
У YOKI всі бажання здійсненні!