Elevato — це сад земних насолод. Тих гастроспокус, проти яких не встояти навіть богам Олімпу; тих людських страв, що прагнуть досягнути величі Едему. Рай, який населяють лобстери, що перетворюють суші на міфологічну амброзію. Ідилія, у якій фуагра й мармурова яловичина (ваґю) роблять бургер космічним мистецтвом. Оаза качиного парфе, прикрашеного золотом, гармонія восьминога з ньокі, витонченість дуету гребінців і справжнього чорного трюфеля… Це не просто ресторан — це елегантний ліфт у піднебесся.
Кухня — не єдине місце в Elevato, де пробуджуються міфи: у барі панує окрема алхімія. Вишукане ігристе вино до не менш вишуканих устриць. Чорний чай до медовика, над яким чаклувало саме натхнення (тому в рецепті опинилися нерафінований цукор, копчена сіль і гречаний попкорн). Для тих, кому недостатньо насиченої, як повне насолод життя, кави чи «легких, як дотик музи», коктейлів,— скарби Whiskey Room… У цьому закладі в чашки, келихи й чарки наливають не напої, а безсмертні легенди.
Від а до я, від стейків до димсамів — Elevato — це земне й водночас позаземне блаженство. Блаженство, якого вартий кожний, хто поклоняється її величності Естетиці.