«БегеМоті» — це «найсолодша» звичка Японії. Львів уже чимало знає про кухню Далекого Сходу: про суші, про локшину, про страви темпура (фрі)... Однак що відомо місту про ніжні рисові десерти Країни сонця, що сходить? Про її холодні напої з тапіокою (кульки з крохмалю, що вбирають сироп), які найбільше до них, десертів, пасують? Майже нічого, чи не так? На щастя, для тих, кому цікава ця частина японської кухні, є кафе навпроти парку ім. Івана Франка — заклад, повний домашніх тістечок моті та чаю баблті. От де заповнювати прогалини в знаннях і цікаво, і смачно!
Отже, що в меню? Десерти (низькокалорійні та без глютену!) з клейкого тіста й крем-мусу, у якому — то абрикосовий джем, то карамель із шоколадом, то насіння чіа тощо. Напої на чорному чи зеленому чаї, каві чи молоці, приготовані з апельсиновим соком, чорнично-бузиновим пюре, персикової пудри... (В одних склянках — тапіока, в інших — желейні кульки, наповнені сиропом із винограду, лічі, яблук тощо.)
Кафе «БегеМоті» відкриває львівським ласунам двері в найбільш «десертну» з японських традицій. До речі, здогадатися про це неважко, навіть не заглядаючи в меню: сам заклад виглядає так, наче він і є десерт. Рожеві, як суничне моті, або молочно-білі, як вершки в баблті, стіни. «Цукрова вата» та летючий бегемот, ніби зроблений із маршмелоу, під стелею основної зали. Крісла кольору молочного й білого шоколаду... Від цього місця хочеться відкусити шматочок!
Тут, серед ламп, схожих на конусоподібні капелюхи, бамбуку й настінних ієрогліфів, справджуються солодкі мрії і дітей, і дорослих. Кожне незвичне тістечко (їх, до речі, відправляють по всій Україні), кожна склянка прохолодного чаю перетворюється на подорож азійськими вулицями.
Звучить як мрія? Тоді ласкаво просимо в кафе «БегеМоті»!
Зауважте: крім солодощів, у закладі також можна спробувати онігірі (рисові «бутерброди», схожі на суші) та пакетовані японські закуски.
