Holy Moly — це святе. Чому? По-перше, сніданки закладу такі поживні (яйця бенедикт з авокадо, панкейки із червоною ікрою, сирники...), що «заряджають» на весь день. (До речі, ранок у ресторані триває довго: ці страви подають до 15:00.) По-друге, бургери тут такі великі (400–550 г!) і такі соковиті (від креветок, тушкованої свинини, сирного соусу тощо), що гості відчувають їх не лише рецепторами, але й душею. (Пальцями теж: у закладі не видають рукавичок.) По-третє, авторські коктейлі (на джині, ромі, горілці...) такі різноманітні, що хочеться скуштувати їх усі... Ресторан мрії!
Важко знайти місце, схоже на Holy Moly. Тільки тут можна замовити бургер, у якому яловича котлета «зустрілася» із чипсами з тортильї, або, скажімо, коктейль з бурбону, яблучного соку й кориці. Ба більше, скуштувати щось незвичайне у закладі з незвичайним інтер’єром. Цей ресторан трохи нагадує якусь зі столиць стритарту, наприклад Берлін або Маямі. На обох його ярусах гості розглядають не лише хрусткий бекон на тарілці, не лише чорно-білий камінь під ногами, але й графіті на сірих стінах.
Що це за графіті? Дівчина в малиновому купальнику, якій рожева хмарина ллє червоне вино в келих. Жовта гумова качка у ванній, повній лікеру з вишень мараскіно. (Так, у керамічній мініванній, із такою самою качкою, тут подають коктейль «Мері Пікфорд».) Білі божественні руки, що створюють хоч і намальований, але непереборно спокусливий (янгольський — з крилами) бургер. (Над ним невипадково світиться неоновий напис «Paradise is where I am».) Урешті-решт, чорно-біла монахиня — обличчя «святого» закладу...
Якщо в усіх сенсах яскравий відпочинок — то ресторан Holy Moly!