«Гомін» — це голос сучасного Львова. Про що воно, місто, гомонить сьогодні? До 16:00 — про омлет із лососем, оладки з батату, сирники та інші страви на сніданок. З 12:00 до 17:00 — про «рідні» обіди: вареники з картоплею, шніцелі з індички, печену форель... До самої ночі — про те, як вдало, виявляється, в меню можуть поєднуватися «ресторанний» стейк із яловичини та «домашні» крученики (свинячі рулетики з квасолею)... Одно слово, про традиції культурної столиці, що, як і сама вона, змінюються, але не втрачають неповторної «львівськості».
Кафе «Гомін» невипадково має таку назву. Не лише львів’яни, але й чимало гостей міста (заклад працює при готелі !FEST) приходять сюди провадити розмови за кавою, вином або ромом. (До речі, до щирих бесід також пасують авторські коктейлі: «Гамір» на віскі зі сливою, «Тиша» — на горілці з маракуєю, «Шепіт» — на джині з персиком і жасмином...)
Усі розмови тут ллються легко, невимушено. Адже що таке кафе «Гомін»? Тераса зі скляними стінами й стелею, де стільки пальм, монстер, стреліцій та інших рослин, що гості відразу уявляють себе в оранжереї. (Вокруг — небольшой сад.) Руда зала, прикрашена картинами й фотографіями, що роблять заклад схожим на галерею. (Час до часу тут, до речі, влаштовують виставки.) Барний прилавок, з якого на гостей круглими фарами «дивиться» частина автобусу — білого із червоними смужками (такі колись випускали на львівському заводі)...
У такій атмосфері, серед львівських і нельвівських голосів, гості нарешті чують власний голос. Найбільш виразно звучить він тоді, коли заклад перетворюється на студію, де проводять майстер-класи, кінотеатр, концертну залу... Так, художня галерея — не єдина «культурна» роль цього місця!
«Гомін» — кафе, про яке надаремно гомонить увесь Львів!