Semifreddo — це двоповерховий острівець спокою. Здавалося б, за кілька кроків від вокзалу не може бути тихо й затишно, але ні, тут зеленіє ресторан-оаза, де можна відпочити душею. Причому відпочити по-італійськи. З піцою та її молодшою сестрою пінцою — шедеврами дров’яної печі (піч цю добре видно із залу: кухня відкрита). З рідкісними винами, як-от к’янті 1877 р. (ідучи сходами, кожний крокує повз шафу з пляшками). З домашніми пастою, ризото й лимонадом, зі смузі й кавою-десертом афогато… І, звісно, з ним — легендарним семіфредо — повітряним морозивом-мусом…
Прохолодна ніжність яєць, вершків і різноманітних начинок, від фісташки до маракуї,— от вони, традиційні солодощі, що подарували ресторану ім’я. Як і задумували в Італії, тут, у Києві, їх готують кремовими, легкими та схожими радше на торт, ніж на морозиво… Це, утім, лише одна із численних аутентичних страв у Semifreddo.
Тут, у закладі — морі смерек і фікусів, усе роблять за середземноморськими правилами. Пінца тут — з трьох «здорових» сортів борошна (пшеничне цільнозернове, соєве та кунжутне без глютену), що зріють точно 72 год. Спагеті — альденте; такі само пряні від базиліку, часнику та в’ялених помідорів, як на італійських кухнях. Коктейлі — на аперолю, просеко, лимончело й інших алкогольних символах країни оливок та артишоків…
Жодного вокзального метушіння — лише італійська класика. От що таке Semifreddo!