Saperavi — це найглибше занурення в історію, яке тільки може уявити гурман. Будівля водонапірної башти XIX ст., глек квеврі — грузинська легенда з попередньої ери, навіть «розкопки» просто в підлозі, під склом... У закладі, що з 1999 р. носить ім’я давнього виноградного сорту, усі деталі готують до зустрічі з принципово неадаптованими стравами. Із кожного регіону — кілька видів пхалі, аджики й хінкалі; тисяча і один спосіб приготувати баклажани. Із тандиру — сад шоті й хачапурі, із мангалу — ціле шашличне королівство. І, звісно воно: грузинське вино.
Чахохбілі, ташміджабі, харчо, долма, курча тапака... Ніби самі Кавказькі гори нашіптували Saperavi його меню. До кожної страви тут, звичайно, можна додати совінйон чи шаблі. Однак грузинська кухня народжена для грузинських вин, а грузинські вина — для грузинської кухні. Тому шанувальникам напою пропонують усесвіт цинандалі, тавквері, мукузані, сапераві та ще багатьох найвідоміших сортів.
Утім, прихильникам винятково здорового способу життя теж не доводиться сидіти з порожніми склянками. Такого не допускає ні боржомі, ні мацоні, ні кизиловий компот, ні чорнично-малиновий чай...
Saperavi відомий не тільки кухнею й винами, а й гостями. Нерідко тут можна побачити і мера, і багатьох народних депутатів. Однак статус гостя не має для ресторану жодного значення. Важливе лише одне: уміння пройматися справжнім духом Сакартвело.