«Царське село» — ресторан із «історичною» душею. В XI ст. тут відпочивали князі, а наприкінці XX ст.— відкрився прохід у козацьку добу, до її стріх, тину й запальної вдачі. Тому тут є і часник до сала, і цибуля до щучої ікри, і гострий перець у тарілці овочів, і гірчиця з бужениною— і домашні наливки... Уже коли заклад відшукав собі дім не просто в Київській фортеці, а в її пороховому льоху, було зрозуміло: смак у «Царського села» такий самий, як у завзятих предків.
У «Царському селі» не бояться праці. Тут залюбки ліплять полтавські вареники, консервують дари українського городу, коптять і запікають окрасу борщу — карпатське сало... Синонімом ранку в ресторані давно став свіжий хліб, дня — котлета по-київськи та своя кров’яна ковбаса, вечора — деруни, форшмак і налисники. Щедрий український дух дарує кухарям сили варити компоти, пекти торти, солити лосося й сквашувати вершки. Затишок, як у власній хаті, надихає збирати рецепти як алкогольних, так і безалкогольних коктейлів, колекціонувати горілку й коньяк...
Хіба могло в «Царському селі» хоч щось бути не по-царськи?