«Світ кави» — це вічне шукання. Звідки привезти найароматнішу арабіку, смак якої кого завгодно може зачарувати відтінками персика, меду й зеленого чаю? Де взяти такі зерна, щоб напої з них мали «бадьорий» посмак порічки з грейпфрутом або ніжний аромат вишень із карамеллю? Як приготувати ідеальну альтернативну каву в калиті, кемексі чи аеропресі?.. Щоразу тут, у триповерховому «палаці» біля Латинського собору, на ці та ще безліч запитань відповідають дедалі цікавіше й цікавіше.
«Світ кави», схожий на художню галерею (скільки тут натюрмортів!), давно став для львів’ян доброю звичкою. Щодня в цьому закладі обсмажують зерна то з Кенії, то з Ефіопії, то з Руанди... Щодня в ньому додають у напої сік лайма, морозиво, вівсяне молоко та безліч інших інгредієнтів із «цікавинкою». Щодня тут готують не тільки в кавовій машині, пуровер-чайнику тощо, а й на піску, за давньою турецькою традицією... (Напої тоді виходять особливо міцними, оксамитовими.) Гостям цього місця не раз здавалося: ліпше бути вже не може. Однак...
Що може бути приємнішим за каву? Правильно: кава, якій не доводиться сумувати без солодкої компанії. Без м’ятного макарона, трояндового морозива, мигдалевого круасана... Без, урешті-решт, львівського сирника — шоколадного символу культурної столиці... Тут, серед круглих столиків і вінтажних «цікавинок» (наприклад, попередниця сучасних кавомашин), печиво ніби сповільнює час. Утім, не тільки печиво.
Десерти — лише одне з їстівних «мистецтв», яке опанувала ця кав’ярня. На чому ще розуміється заклад, що невтомно насичує місто ароматами еспресо, колдбрю й апельсинового капучино? На сніданках, особливо яйцях бенедикт і бельгійських вафлях. На японських і китайських чаях — від матчі до пуеру. Навіть на натуральному вині з Австрії, Іспанії, Сакартвело... «Світ кави» розуміється на тому, як робити Львів щасливим.