«Високий Замок» — це смак і краєвид. От заради чого варто піднятися сюди — на найвищу точку Львова, густо порослу липами й каштанами. Колись усі шляхи тут вели до замку Лева Даниловича, сьогодні ж — у ресторан для тих, кому життя не миле без соковитого м’яса й ніжної риби. Що куштують тут гості, милуючись квітучими абрикосами на літній терасі чи люстрами з почіпних трубочок — у залі? Свинячі реберця, «димні» від соусу барбекю, і пряне курча тапака. Солонувату смажену дорадо й солодкий стейк із лосося... Безліч страв, кожна з яких — сама довершеність!
«Високий Замок» — місце непросте, незвичайне. У цьому закладі кожну, здавалося б, від а до я відому страву роблять неповторною. Секрет — у вертикальному грилі (він, до речі, єдиний у культурній столиці). У такому пристрої жир не стікає на вугілля, а отже, не насичує м’ясо чи рибу запахом диму та, що ще важливіше, канцерогенами. Тож кухарі впевнено кажуть: у цьому гриль-барі не тільки смачно, а ще й цілковито безпечно!
Тут, у залі з паркетом чи на вулиці, коло горщиків із геранню, гості замовляють то креветок темпура, то біфштекси, то качину грудку, а до них — вино. Так, у ресторані «Високий Замок» знаються на цьому благородному напої, тож залюбки радять до риби італійське шардоне, а до м’яса — чилійський карменер…
Шаблі (французьке біле), з нотами меду, білих квітів і кислих яблук. Сапераві (картвельське червоне), гіркувато-терпке, смак якого нагадує смак чорносливу з гранатом і вишнею. «Полунично-суничне» фраголіно (італійське ігристе)... Тут, на мальовничій горі, кожний шанувальник вина знаходить сорт до душі.
Душа просить чогось іншого? До цього в ресторані теж готові. Бармени розливають усе на світі — від капучино до світлого пива, від апельсинового фрешу до теннессійського віскі…
«Високий Замок» — на висоті в усіх сенсах слова.