«Кнайпа Курнаха» — це два в одному. По-перше, двоярусний кафе-бар ніби з XIX–XX ст., прикрашений настінними панелями й чорно-білими фотографіями Львова. По-друге, зал з окремим входом (назва теж окрема — «Ноїв ковчег») — місце, що нагадує кабінет із різьбленими меблями та веде в критий дворик із вікнами в стелі. (Щоб потрапити в цю частину закладу, гості заходять у колишній під’їзд, де досі висять старі поштові скриньки. Поза тим, тут можна помилуватися намальованими на стіні африканськими тваринами.)
Колись, до Другої світової війни, у цьому місці була цукерня людини на прізвище Курнах. Сьогодні ж львів’яни збираються тут заради вже легендарних дерунів (з телятиною, лососем, печерицями...) і, звісно, шоколадного фондана. (Крім того, меню цікаве кількома видами пасти та стравами гриль, як-от свинячі реберця чи качина грудка.) Що замовляють гості в барменів? Натуральні соки, особливо із цитрусових, пиво з невеликих заводів, зокрема нефільтроване, настоянки (з меду, журавлини тощо) та європейські вина... Безліч напоїв про відпочинок по-львівськи!
«Кнайпа Курнаха» та «Ноїв ковчег» — це два світи під одним дахом. У перший приходять снідати, обідати й вечеряти перед панорамними вікнами, спостерігаючи, як живе культурна столиця по той бік скла. У другий — усамітнюватися з найближчими серед «старовинностей» (годинники, ліхтарі, іграшки тощо) і сухих рослин. (У дворі, де львів’яни люблять ховатися від спеки й дощу, є ще низка цікавих деталей — чорно-білих картин зі слонами, жирафами, зебрами тощо.)
В обох цих мінівсесвітах на гостей чекає особливий затишок, притаманний лише невеликим кафе старого міста. Затишок, заради якого в закладі «Кнайпа Курнаха» варто побувати кожному.