«Винотека „Прага“» — шанувальниця навколосвітніх подорожей. Що привозить вона з поїздок? Звісно, історії. Винні історії. «Яблучно-апельсинові», як німецький рислінг; «шоколадно-кавові», як французьке каберне; «грушеві», як італійське просеко... За ті 20 років, що ресторан збирає «сюжети» (кожний розповідає Пан Лукаш — скульптура мідного «батяра» при вході), у його колекцію потрапили аж 450 пляшок. Кожна — миттю переносить гостя на виноградники Іспанії, Чилі, Америки... Кожна — зі своїм характером... Цікаво, з якими стравами тут можна поєднати кожний сорт?
Кухня ресторану «Винотека „Прага“» — восьме диво світу. На дубові столи закладу, під світники у формі пляшок, вона відправляє і солодкі стейки рибай, і солону квасолю з пармезаном, і філе сибаса, кислувате від яєчно-масляного соусу... Страви, за які не один гурман погодився б продати душу!
За кожною тарілкою, повною креветок гриль, пастушачих пирогів, козиного сиру тощо тут теж стоїть якась історія. Про що? Про бенкети на 35–40 осіб (під час свят в окремому залі, крім вина, ллються сангрита й пиво, фреші й віскі...). Про бранчі щонеділі й регулярні музичні вечори (у закладі, до речі, є рояль). Про дегустації, що пробуджують апетит...
Тут, серед стін у рудій цеглі (усюди — плакати в стилі відомого чеха Альфонса Мухи), звучить стільки гастрономічних розповідей, що голова йде обертом. Як добре, що «Винотека „Прага“» готова ділитися ними з кожним!