«МОРЕРИБИ» — це завжди багатий улов. Сибас і креветки, вугор та устриці, ікра лосося й сам лосось... Скільки їстівних див виносить хвиля на береги цього ресторану! Тут, де під стелею пливе байдарка, а кришталеві люстри освітлюють цегляні стіни в де-інде оббитому шпаровинні, усі ці дари перетворюються на безліч страв. На смореброди з домашнім житнім хлібом. На кілька видів суші, гоструватих від приправи тогараші, терпких від соусу айолі чи кислих від кумквату. На боули, повні солоних каперсів і солодких кукурудзи з дайконом... На море задоволення!
Кухня «МОРЕРИБИ» — майстриня поєднань. Вона знає, що смажений вугор — ідеальна пара креветкам темпура, лосось сувід — ікрі тобіко, а сирий краб — домашньому соусу із сої. Часом пошуки вдалих комбінацій заходять тут іще далі — і в меню з’являється щось неординарне, часто сезонне. Наприклад, закуска зі свіжого тунця, полуниці та ферментованого ревеню з м’ятою... Тим, хто замовляє ці й інші поєднання, у ресторані по-доброму заздрять навіть Мона Ліза на кахельній стіні та чорно-білий Альфред Ейнштейн на чашках.
Бар знається на гармонії не гірше. Так, заклад особливо популярний завдяки дайкірі, хуго, піско-саверу та іншим класичним коктейлям. Крім них, «МОРЕРИБИ» тішить низкою напоїв, що давно прикипіли до серця як львів’ян, так і туристів. Пінним від невеликих пивоварень, наприклад «шоколадним» стаутом із чотирьох видів солоду, та огірково-лаймовим лимонадом. Чаєм із цілого букету квітів (волошка, іван-чай, бузина...) і вином — від шампанського, з нотами свіжої бріоші, до «ванільно-ягідного» червоного... Чого не вистачає в цьому переліку? Саке!
Так, у «МОРЕРИБИ» справді пригощають цією японською настоянкою, оригінальною, з добірного рису й без жодної краплі доданого спирту. У меню кілька видів напою-легенди. Смак одного нагадує смак груші з яблуками, другого — лісового горіха з ваніллю, третього — водоростей і тропічних фруктів... Букет кожного саке унікальний.
Утім, це місце — значно більше, ніж страви й напої. Це ресторан, у якому куштують нове, сидячи під китайськими ліхтарями та зграйкою паперових риб або перлівниць, прив’язаних до стелі. Це заклад, де насолоджуються вже відомим, милуючись чорно-білими малюнками. (В одному залі — косяк риб, великих і малих, що обминає кругле дзеркало, в іншому — пара, що розглядає сузір’я Nothing…) Це місце, де час рухається повільно, як вода на глибині океанів… Це «МОРЕРИБИ» — найтихіша гавань у Львові.
