«Гуцульська Ґражда» — це гостинність Карпат. Лише 15 хв від серця Львова — і її може прочути кожний, хто закоханий у традиції гір. Тут, на березі озера з назви Цегольня, гостей зустрічає не просто ресторан української кухні, а цілий комплекс, схожий на гуцульську садибу. Двоповерховий дерев’яний будинок на три зали (для 70, 30 та 25 осіб), прикрашений безліччю символів: від національного одягу до павука — оберега із соломи. Альтанки серед туй, сосен та верб, призначені на шість гостей, і «Колиба» — на 25–30. «Корчма» — паб із верандою... Майже неосяжні простори!
Тут, серед верб над водою (на озеро, до речі, прилітають дикі качки), сосен над стежками, туй біля ялівцю тощо, навіть дихається по-гуцульськи. У кожному, хто потрапляє сюди, відразу прокидається бажання закинути на плече трембіту й вирушити на знайомство з галицькими традиціями. Як відомо, найліпший спосіб зробити це — скуштувати самобутню кухню Карпат. На щастя, «Гуцульська Ґражда» знає про неї все. (Навіть те, що ту саму кукурудзяну кашу правильно називати банушем, а не баношем, і перемішувати тільки за годинниковою стрілкою.)
На столі тут завжди є і гомбовці (пиріжки із сирного тіста), і засипана капуста (квашена, з пшоном і шкварками), і бограч (гострий суп-гуляш)… Перекладена картопля (її печуть із ковбасою, яку коптять у самому закладі), телячі шашлики, смажені карасі, бринза — перелічувати можна ще довго.
Крім традиційних гуцульських страв, у ресторані пропонують напої, від яких не відмовився б жодний мешканець українських гір. Це узвар або обліпиховий чай, темне пиво, настоянка з кмину, а також низка вин з усього світу — від українського шардоне до чилійського каберне.
Кожною сторінкою меню ресторан «Гуцульська Ґражда» розповідає безліч давніх легенд. Усі вони, ці легенди, оживають тут завдяки не лише кухні й бару, але й інтер’єру.
У великій залі почутися як у Карпатах допомагають писані тарілки під балюстрадою, рушники, вишиті руками, над вікнами й цимбали на стіні. (Тут удосталь місця, щоб влаштовувати корпоративні вечірки та справляти весілля.) У невеликих кімнатах із цим завданням управляються глечики в традиційних орнаментах, інструменти (граблі, хлібна лопата тощо) та вовна. (Сюди часто приходять ті, хто хоче відсвяткувати день народження чи хрестини.) У «Колибі» — піч посеред залу й смугасті скатертини, а в «Корчмі» — настінні килими: круглі й прямокутні, з китицями й без...
Якщо ресторан галицької кухні — то неодмінно «Гуцульська Ґражда»!
