Massa — це душа Оболонської набережної. Щойно спечені чіабати й макові булки. Домашнє масло, духмяне від трюфелів або лаванди, на скибі гречаного багета. Солодкувато-гірке капучино до сандвічів із пряною ковбасою мортаделою й солоних круасанів із червоною ікрою... У цьому кафе всі історії — про печиво, про сніданки весь день — починаються з ручного млина, добірного заквасу (з жита й пшеничних зародків), моря начинок... Усі історії тут починаються з тіста, а де тісто — там затишок.
Кожного, хто потрапляє в Massa, особливо вранці, огортає не лише спокусливий аромат свіжих багетів, але й спокій, який буває лише в пекарнях. Перше, що помічають гості,— той самий млин, а під ним — мішки з борошном, яке відлежується рівно три тижні (завдяки цьому тісто стає пружнішим). Що бачать шанувальники печива, продовжуючи ковзати очима по залах? Люстри з плетеними з лози, ніби кошики, абажурами. Сухе колосся в кашпо та глиняних глеках. Цупкі штори й легкі крісла... Безліч деталей, майже кожна з яких — кольору тіста або готового хліба.
Море білих та кремових стін, рудих кахлів на прилавку і світло-коричневих столів, розведене кількома краплями зеленого — фікусами,— не може не надихати на нові «знайомства». Із чим? По-перше, зі щонайменше бріошами й равликами — пухкими й дуже ніжними завдяки вершкам. По-друге, з піцою, не лише класичною, але й фірмовою — на листковому тісті. По-третє, з основним меню пекарні Massa, у якому ще багато цікавого.
Пружні виноградні равлики, запечені з духмяним часником; соковиті свинячі медальйони; дорадо з хрусткою скоринкою чи рум’яні деруни... Печиво — лише вершина цього оболонського айсберга. Ба більше, крім французьких, італійських та інших страв, заклад пропонує напої. Вино — від безалкогольного ігристого, з його легкими нотами цитрусових, до традиційного червоного, солодкого, як чорна вишня; білого, на смак схожого на лайм... Розливне пиво, наприклад пшеничне нефільтроване, і полуничний джин. Бульбашковий чай із матчею, лимонад із ківі, імбирний чай...
Меню Massa — це завжди маса варіантів!
