«Львівська копальня кави» — це підземна легенда. Єдиний в Україні… ні, у світі заклад, бариста якого не потребують какао-дерев, щоб варити капучино чи фрапе. Ні, тут, у палаці, у якому колись діяло всім відоме товариство «Просвіта», кавові зерна видобувають власноруч. Точніше, під палацом — у шахті. Так-так, у шахті, саме тому тут повсюди лежать кирки й молотки, серед яких можна навіть помітити вагонету. Уже цікаво? А це ж тільки початок!
Кажуть, іще у XVIII ст. Юрій Кульчицький, автор рецепту славнозвісної кави по-віденськи, сховав у підземеллі трофейні мішки із запашними диво-зернами. Так, багато років по тому, під площею Ринок утворилися найсмачніші корисні копалини. Саме з них тут варять понад 30 видів кави. Ба більше, готують морозиво, лимонад, навіть пиво й настоянку…
Це все, звісно, казка. Однак щороку команда закладу розповідає її 2 млн людей так серйозно, так майстерно, що важко не повірити. Навіть водить екскурсії в «шахту», де можна подивитися на «гірників» за роботою. Саме завдяки цим трудівникам гості мають і гарбузовий лате весь рік, і колдбрю з м’ятою, і бандерівську каву — зі згущеним молоком. Ба більше, парад напоїв, приготованих піску,— міцних, густих, то з кремом із лайму, то з варенням із шишок, то з віскі чи ромом... Найбільшу популярність, утім, завжди має вона — запаяна кава.
Цей «хіт» будь-якого сезону готують тільки тут, у «шахті», і тільки для тих, хто не забув завчасно одягти каску. Готують за доволі цікавим рецептом: молоко з карамеллю, тростинний цукор і… паяльна лампа — от що потрібно, щоб потішити замовників цього дива. Навіщо лампа? Щоб на очах у новоспечених «гірників» перетворити цукор нагорі чашки на хрустку-хрустку скоринку!..
Про те, що таке «Львівська копальня кави», можна розповідати нескінченно, адже заклад — це не лише еспресо-тонік чи, скажімо, «Панське лате з трояндами». Це музей, а також майстер-класи й турніри для тих, хто хоче знати про каву все. Це концерти, що збирають на майданчику серед рослин, шанувальників року й блюзу, симфонічної та іншої живої музики. Це малинові бісквіти, яблучні штруделі, сирники й іще безліч десертів. Це, урешті-решт, червоні й білі вина, текіла, горілка та інші міцні напої, які нечасто можна побачити в кав’ярнях…
Це заклад, у якому знають: щастя варто здобувати, навіть якщо по нього доводиться спускатися під землю.
