SpicyNoSpicy — це смак емоцій. Із яким настроєм кияни вирішують піти в паназійський ресторан? Вони радіють, літають у хмарах, ностальгують?.. Тут, на кухні, яка далека від ідеї адаптувати яскраві смаки (навіть «запального» супу том’ям!), кожному почуттю відповідають якісь прянощі. Солодкий базилік — окраса салату з ростбіфом — для ніжних і турботливих. Каєнський перець — пікантна нота курки по-корейськи — для пристрасних. Імбир — супутник ролів із тунцем — для врівноважених… От лише кілька прикладів того, що чекає тут на киян… а чекає набагато більше.
Є ресторани, а є ресторани з легендою. Так, у цьому закладі кажуть: Spicy та NoSpicy — це сестри — і вони переконані, що усе на світі має дві сторони. Гарячу, як кокосовий суп, та холодну, як кімчі; гостру, як баклажани в чилі, та м’яку, як курка по-китайськи… Усе, крім смаків їжі.
Кожний із них «належить» певній країні. Так, В’єтнаму дістався солодкий, адже саме таким є фобо — яловичий бульйон із корицею. Китаю — солоний — улюблена кулінарна нота шанувальників сома теріякі. Таїланду — гострий — головна риса зеленого карі. Індії — кислий — той, що навіює думки про самоси з кінзою й куркою. Японії — умамі, що особливо відчувається в гьодза з яловичиною та грибами…
Бар же має своє уявлення про світовий баланс. Так, SpicyNoSpicy — це і чайні церемонії, і вина з усього світу, і коктейлі (не всюди шотландський віскі поєднують із маракуєю й бобами тонка)… І, звісно, «азійська азійськість» матчі, молока з куркумою й імбиром, лате-брюле (із морською сіллю!)... Сестри Spicy та NoSpicy розподіляють світ на дві сторони, але парадоксально доводять: у ньому — цілий калейдоскоп паназійських відтінків. Чи не час спробувати кожний?