Re/love — це любов без жодних «тому що». Без пояснень, без сумніву. Щоб закохатися в людину, вистачає лише 0,2 с, але до суші, сніданків та інших страв цього ресторану почуття спалахують іще швидше. З першої креветки в гіркуватому кунжуті, з першого солодкого восьминога в часнику, з першої яловичої щоки з бобами едамаме під кисло-солоним соєвим соусом... Кажуть, сьогодні киянам бракує глибоких почуттів до життя. На щастя, цей заклад знає, як їх примножити!
Меню Re/love радше азійсько-європейське (ф’южен), ніж просто азійське. Тут в іспанському омлеті можна знайти вугра, під китайськими пельменями — мус із пармезану, на печеному курчаті — соус із трюфелю й цитрусових понзу... Майже в кожній тарілці ресторану інгредієнти з віддалених один від одного куточків світу влаштовують сподівані й несподівані зустрічі.
У барі теж можна знайти чимало прикладів незвичного сусідства. Так, на тлі європейських фаворитів — від фільтр-кави, «квіткової» на смак, до шотландського віскі, з його нотами кокосу й банану,— вирізняється соджу. Кияни знають цей напій як корейську «горілку» (він, утім, легкий), солодку від персиків або кислу від цитрусових. Крім того, зелений чай тут заварюють разом із лемонграсом і шипшиновим сиропом, а в авторських коктейлях можуть поєднувати джин та лічі... Ресторан Re/love — ас поєднань.
Те, що меню у закладі незвичайне, гості розуміють, ледве ступивши на поріг закладу. Уся справа в інтер’єрі, що недвозначно натякає: нестандартне тут усе.
Ресторан має три зали — етапи «перезакохання» в Київ. Перший, Spark («Іскра»), зустрічає киян гармонією сірого й насичено-синього. За головний магніт для уваги тут, серед бетонних стін, править конструкція океанічного кольору, яка відокремлює три столики за допомогою дугового кашпо. Відпочиваючи на такому «острівці», гості розглядають дзеркало над головою й часом ззираються з пейзажами на стіні навпроти... (З обох картин дивиться понад десять чиїхось очей.) Почуття починаються зі спалаху!
Другий зал ресторану Re/love має назву Ignite («Запалювати») і так само, як Spark, повністю її виправдовує. Що бачать ті, хто приходить сюди? Під ногами — шаховий візерунок, на столиках — сухі квіти, а на стінах і стелі — яскравий розпис із безліччю деталей. На малюнку — і купідон зі скрипкою, і кролик у смокінгу, і пари, що цілуються, ласують вишнями й схиляються над келихами з вином... Що тут запалюють? Звісно, пристрасть!
Третій зал — Sense («Почуття»). Його присвятили тим, хто пізнав глибину справжньої любові й навчився насолоджуватися кожною миттю в м’якому світлі ламп. Особливо приємно це робити на ще одному «острівцеві» — за столиками, дорога до яких веде крізь отвір у білій стіні, схожий на замкову шпарину... За тихим щастям хочеться підглядати.
