«Львівські млинці» — це 100 років традиції. Стільки (а може, уже більше!) існують на світі галицькі рецепти тонких коржів із десятками начинок — домашньої їжі, яку так любила бабуся Софія. Талановита господиня готувала безліч видів цієї страви на сніданок і вечерю, у будні й у вихідні, загортаючи в тісто щось солоне чи солодке. Збираючись за столом, онуки Софії то поливали сметаною млинці, начинені куркою чи сьомгою, то додавали вишень до коржів із сиром або маком... Так, за багато років, і з’явилося це кафе — продовження доброї родинної звички.
Легкий млинець на 200 г чи поживний — на 300? Три-чотири коржі чи, може, відразу десяток? Класичні «трубочки», трикутні бендерики або фірмові роли? У гостях у бабусі Софії можна вибрати будь-що! До речі, цим будь-чим необов’язково має бути головна страва кафе. Хоча саме рецепти млинців господиня колись записала в зошит першими, на її кухні на гостей чекають сирники, деруни, навіть котлети з борщем... «Львівські млинці» — це скарб для тих, чиє серце скорила галицька кухня!
У такому кафе, з його мисками, качалками, копистниками й іншим кухонним приладдям, виліпленим на білих стінах, хочеться залишатися якомога довше. «Іще одну тарілку оладок, іще одну чашку капучино, іще один келих безалкогольного червоного вина...» — кажуть собі гості, розглядаючи то меню, то камін і склепінчасту стелю. Усе тому, що тут можна не просто замовити домашню їжу, а знову опинитися в дитячих роках, за столом із бабусею — досвідченою кухаркою...
«Львівські млинці» — це не лише смак, але й теплі спогади.