ОКО

Перевірити це просто: приходьте на будь-яку виставу і не сподівайтеся просидіти весь вечір мовчки. У зал пускають за 45 хвилин до початку, а коли дія стартувала, двері зачиняються: запізнитися сюди не вийде фізично. Спершу здається, що ви дивитесь звичайну постановку. За кілька хвилин з'ясовується, що ви і глядач, і персонаж одночасно.

Що саме йде на сцені? Часом тут ставлять вистави-ярмарки: товар продають за вигадану театральну валюту замість звичайних грошей, і глядачі, торгуючись, самі не помічають, як опиняються всередині маленького морального експерименту про те, що гарна обгортка не завжди приховує гарний зміст. Іноді квиток коштує трохи дорожче, зате включає келих вина чи невелику страву, і вечеря стає частиною історії.

Музику тут теж не транслюють із колонок. Її грають наживо, у тому самому просторі, де розгортається дія, і вона поводиться як ще один герой на сцені. Репертуар охоплює і різдвяну казку для найменших, і химерний фарс для дорослих (комедію з дуже дивними, майже абсурдними поворотами), і кабаре (виставу, де глядачі сидять за столиками, як у кафе), і моновиставу (виставу на одного актора) про чиюсь непросту долю.

Окрім вистав, у «ОКО» є власна студія акторської майстерності, і туди приходять і підлітки, які вперше наважились вийти на сцену, і дорослі, що хочуть побороти страх говорити перед людьми. Театр також виїжджає зі своїми постановками у школи, дитячі садочки, на приватні свята: сцена «ОКО» іноді з'являється там, де її зовсім не чекаєш.